ПОЧАТКОВА ШКОЛА № 43 ПОЛТАВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Що найголовніше у праці педагога?

1. Знати дитину.
2. Виховання лише тоді стає реальною силою, коли воно ґрунтується на вірі в дитину.
3. Жодна дитина не повинна відчувати, що вона невдаха, що вона нездібна.
4. Покарання не сила, а слабкість вихователя.
5. Не допускайте, щоб у вашу лабораторію гуманізму увірвався стук кулака по столу і окрик.
6. Якщо хочеш, щоб дитина була чесною, не закривай від неї на замок те, що є для неї привабливим.
7. У сто разів більше потрібно знати, ніж сповіщаєте учням.
8. Поганий вчитель відносить істину, хороший – вчить її знаходити.
9. Творча праця, захоплення улюбленою справою – це найвірніший шлях до серця дитини.
10. Ведіть вихованців від книжки й думки до діяльності, від діяльності до думки й слова.
11. Виховання – це передусім чуйне, вдумливе, обережне доторкання до юного серця.
12. Щоб володіти мистецтвом доторкання до серця, треба багато читати, думати.
13. Доброзичливість, розумна доброта – ось що має бути атмосферою життя дитячого колективу, головним тонусом взаємовідносин педагога і дітей.
14. Не давайте прорости в своїй душі насінню зневіри в людину, підозрілості.
15. Не завантажуйте розум дитини одноманітними операціями. Якомога більше розумової енергії повинно йти на творчу працю.
16. Створюйте інтелектуальний фон для запам’ятовування, заучування, збереження в пам’яті програмового матеріалу.
17. Добивайтесь, щоб слово звучало для учня, як музика.

Поради соціального педагога вчителям початкових класів

• Забезпечувати всебічний розвиток особистості молодшого школяра.
• У засвоєнні предметних знань, умінь і навичок спиратись на сформовані в дітей до школи пізнавальні вміння, розвинені психічні процеси.
• Процес навчання будувати на осмисленні та усвідомленні знань, на оптимальному поєднанні репродуктивного та творчого підходів до формування предметних умінь.
• Спиратись тільки на досягнутий рівень розвитку дітей; не вважати неповноцінним той рівень досягнень деяких дітей, який не відповідає віковим стандартам.
• Поступово урізноманітнювати й ускладнювати форми, методи та прийоми роботи з учнями, структуру уроків.
• Систематично формувати, закріплювати та розвивати в учнів уміння та навички виконувати домашні завдання, навички самостійної навчальної праці.
• Розвивати мислення, пам'ять, увагу.
• Проводити навчально-виховну роботу на доступному для учнів, але достатньо високому рівні труднощів для оптимального використання та розвитку їхніх сил і можливостей.
• Розвивати творчі здібності учнів.
• Оптимально розвивати, розширювати й ускладнювати вимоги до учнів.
• Психологічно готувати учнів до переходу на предметну систему навчання.

Рекомендації педагогам щодо спілкування з дітьми схильними до правопорушень

1. Проявляйте витримку під час спілкування з проблемними дітьми.
2. Терпляче і наполегливо пояснюйте неправильність їхніх поглядів і поведінки.
3. Намагайтесь переконувати і відкривати “важким” дітям гідні та цікаві життєві перспективи.
4. Постійним повчанням не закріплюйте у дітей, схильних до правопорушень, негативну оцінку своїх вчинків.
5. Уникайте надто наполегливо і безцеремонно втягувати таких дітей в суспільні справи колективу учнів.
6. Сприяйте організації педагогами та батьками спільних масових заходів, що з’єднують дітей з різною поведінкою, світосприйняттям, успішністю.
7. Втягуйте “важких” дітей в суспільно корисні трудові справи, використовуючи притаманну їм завзятість в досягненні поставленої мети, прагнення до першості, частково усвідомлене почуття їхньої соціальної неповноцінності.
8. По можливості, з метою перевиховання дітей, які вже зробили помилку в житті, змініть обставини та звичні їм форми поведінки, виказуйте їм довіру, схвалюйте їхні досягнення.
9. Виховуйте у таких дітей вміння не тільки підкорятися, а й командувати, не принижуючи та не уражуючи інтереси однолітків.